Крива

Розміщена на місці сходу гір Оаш та південного краю Долини Тиси, у 4 кілометровій відстані від районного центру Хуст. Межує з населеними пунктами Хуст, Вертіж, ЧІерна, Горбки, Новоселиця.

Площа території, яку займає населений пункт становить 328,2 га, яка утворена з гірської місцевості (північні висоти гір Оаш) та лугової місцевості.

Під час перепису населення, який відбувся у 2004 році, населення становило 1365 жителів. З них 99% українців та 1% угорців. Стосовно конфесій, греко-католики становлять 70% з населення села, православні 30%, а декілька сімей належать дол. Адвентистів та Свідків Ієгови. Населений пункт має у своєму складі 1642 господарств, які розміщені на 7 вулицях, всі освітлені. У селі проведений газ.

Важливі громадські споруди: Греко-католицька церква (побудована у 1901 році), Будинок Культури, Бібліотека, Пошта, Телефонна станція, Дільниця міліції, Гінекологічний кабінет, дитячий садок, 4 магазини. На території населеного пункту існує кам’яний кар’єр.

Топонімія: Гора Соколів Камінь (з печерою, де говориться, що переховувалися опришки Пінті), Гора Пінтя, Ковково (місце де до 1970 року існували виноградники), Підділ Лісчяво. Згідно з легендами, назва села походить від Івана Кревана.

Назва населеного пункту появляється у згадках вперше у 1378 році, коли її територія була виграна Ладиславом та Людомиром, сини Петра з Криви, у мараморшських графів Балк і Драґ. З 1549 року, населений пункт згадується, як власністю баронів Переньі, і належала володінню Ньолаб. Протягом часів згадуються багато стихій та нападів, від яких сильно постраждав населений пункт. Вони привели у багатьох випадках до зменшення кількості населення або перенесення місця розміщення населеного пункту. Причиною даних вважається незахищеність місцевості, у якому знаходився населений пункт, у «вузьких воротах», яких утворює долина Тиси між Горами Оаш та Горами Виноградів. На відповідальності наводнень Тиси спихається перенесення центру села з долини на сучасне місце, у підніжжі горбів,  які знаходяться зліва Тиси. Знаходячись на шляху «війн та кампаній», місце розміщення було дуже відкрите з цієї точки зору. Наприклад, у перших десятиріччях XVIII століття після пережитих важких знищень, село почало відновлювати своє населення  у 1714 року, а лише через 3 роки є повністю знищене татарським нападом. Можливо, що черга катастроф перенесених населеним пунктом може бути причиною спору, якого відзначає І. Сабо у згадці населеного пункту, як румунського (oláh), з однієї сторони, таз другої сторони, що його населення є майже виключно українським (русини).


Археологія

місцезнаходження


Повітовий Музей Сату-Маре
Bd. Vasile Lucaciu, Nr. 21
440031, Satu Mare
România
Tel.: 004 0261 737526
Fax.: 004 0261 768761
Email:[email protected]

Цілісні подробиці
Proiect finanţat
Sigla UE
Pentru informaţii despre celelalte programe finanţate de Uniunea Europeană în România, cât şi pentru informaţii detaliate privind aderarea României la Uniunea Europeană, vă invităm să vizitaţi adresa web a Centrului de Informare al Comisiei Europene în România
Acest site web nu reprezintă în mod necesar poziţia oficială a Comisiei Europene. Întreaga răspundere asupra corectitudinii şi coerenţei informaţiilor prezentate revine iniţiatorilor site-ului web.