Королево

KorolevoНаселений пункт знаходиться на долині Тиси, на 10 кілометрову відстань від міста Виноградів, у вражаючому пейзажі, якого домінує виноградні висоти Виноградова та гір Оаш.
Згідно з переписом населення від 2001 року у Королево проживають 8147 жителів, з яких 93,7% визнали себе українського походження, а 6,3% угорського походження. Українське населення належить до греко-католицького віро сповідування в той час, коли з поміж угорців більшість з них римо-католики (5,6% з загального населення) та менша частина сповідує протестантську віру (0,7% з загального населення).
Історія населеного пункту визначена існуванням поблизу нього замка Ньолаб, який був регіональним важливим центром протягом всього середньовічного періоду. Замок, був центром королівського лісового володіння у регіоні, був побудований на місці мисливської королівської резиденції, яка вперше згадується документально у 1262 році під назвою domus regalis (королівський дім). У 1272 році, село яке знаходилося у підніжжі замка, було населене королівськими гостями німецького походження, появляється у документах як Felszasz. Пізніше, йому присвоюється назва Királyháza, яка може появитися у різних видозмінених формах у документах латинською мовою: Kyralhaza (1355), Kiralhoza, Kiraly Haza.
Будучи населеним королівськими гостями, село мало привілейований статус ще за часів короля Стефана V-го. Жителі все-таки мали певні зобов’язання, з поміж яких найбільш важливим було забезпечення замку Ньолаб вином. У 1378 році, Королево, разом з володінням Ньолаб були подаровані королем дворянській родині Драгошешть, яка вже не признає привілейований характер поселення. Внаслідок цього, населення німецького походження надає перевагу поступовому покиданню села, до їхнього повного зникнення у XVI столітті. На їхньому місці Драгошешті підтримує оселення у регіоні українського населення.
У 1405 році, володіння Ньолаб, яке включало в собі і населений пункт Королево, входять до власності родини Переньї, із-за відсутності прямих нащадків родини Драгошешть. Через короткий період часу, одна з бічних гілок родини Драгошешть, представлена Балком, вимагає відновлення права на спадок  над володінням, викликаючи таким чином довготривалий юридичний спір з родиною Переньї. В кінцевому результаті, право власності віддається родині Переньї, яка залишається основним володарем у регіоні до початку XX століття.
Населений пункт сильно постраждав у 1657 році від втручання у регіоні польського війська, яке було переслідуване військом князя Георге Ракоці ІІ-м, а на 4 роки пізніше нападами турецьких військ, які намагалися підкорити замок Ньолаб. Останній напад татарської орди, яка відбулася у 1717 році, привели до сильних руйнувань села, а 58 жителів були взяті у полон.
У XIXстолітті, Королеву присвоєний герб. Поле герба містить з одніє та другої сторони щита, малюнки одного замка та однієї каплиці, а по середині один голуб, як символ Святого Духа, та одна риба, як символ багатства.
У новітній історії та сучасному періоді, у населеному пункті існували, окрім українців та угорців, сильні єврейські та чеські громади. У 1920 році, їхня кількість досягала 437, відповідно 208 осіб.
Населений пункт Королево є багатим у цінних туристичних об’єктах історичних пам’яток: руїни замку Ньолаб, замок родини Переньї, римо-католицька церква, греко-католицька та протестантська церкви.



Пам’ятки

Археологія

Церкви

місцезнаходження


Повітовий Музей Сату-Маре
Bd. Vasile Lucaciu, Nr. 21
440031, Satu Mare
România
Tel.: 004 0261 737526
Fax.: 004 0261 768761
Email:[email protected]

Цілісні подробиці
Proiect finanţat
Sigla UE
Pentru informaţii despre celelalte programe finanţate de Uniunea Europeană în România, cât şi pentru informaţii detaliate privind aderarea României la Uniunea Europeană, vă invităm să vizitaţi adresa web a Centrului de Informare al Comisiei Europene în România
Acest site web nu reprezintă în mod necesar poziţia oficială a Comisiei Europene. Întreaga răspundere asupra corectitudinii şi coerenţei informaţiilor prezentate revine iniţiatorilor site-ului web.